ћовне питанн¤ в ”крањн≥

ћовне питанн¤ - це важлива проблема, ¤ку ми не можемо не висв≥тлити. ÷е одна ≥з найулюблен≥ших тем украњнських пол≥тик≥в, особливо тих, що займаютьс¤ пропагандою необх≥дност≥ наданн¤ рос≥йськ≥й мов≥ статусу державноњ. Ќайчаст≥ше ц¤ тема п≥дн≥маЇтьс¤ в передвиборчий пер≥од ≥, ¤к правило, Ї лише приводом дл¤ пол≥тичних спекул¤ц≥й, одним ≥з способ≥в отримати додатков≥ пол≥тичн≥ див≥денди. ѕол≥тики-украњнофоби, прикриваючись псевдоблагородними гаслами, намагаютьс¤ довести, що вони в≥дстоюють н≥бито порушен≥ права рос≥йськомовного населенн¤ ”крањни. ¬загал≥, здаЇтьс¤ дещо неприродним, коли украњнський громад¤нин вимагаЇ пот≥снити украњнську мову на њњ законному трон≥ мовою ≥ншоњ держави. јле залишимо це на сов≥ст≥ таких пол≥тик≥в та д≥¤ч≥в.

„омусь мало хто розум≥Ї, що саме ми, виступаючи за поширенн¤ украњнськоњ мови, насправд≥ боремс¤ за права рос≥йськомовних украњнц≥в. ѕрава рос≥йськомовних украњнц≥в були грубо порушен≥ саме тод≥, коли вони з пелюшок виховувались в рос≥йськомовному середовищ≥. ѓх позбавили змоги розмовл¤ти р≥дною мовою з раннього дитинства ≥ це трагед≥¤ нашоњ нац≥њ. ’то тод≥ думав про права украњнц≥в?! Ќ≥, нас хот≥ли п≥дкорити, розд≥лити, русиф≥кувати, тобто стерти украњнську нац≥ю з лиц¤ земл≥. јле ми висто¤ли. «вичайно, стол≥тт¤ антиукрањнськоњ д≥¤льност≥ не могли пройти безсл≥дно ≥ зараз величезна частина нашого народу залишаЇтьс¤ русиф≥кованою. ÷е не значить, що ми повинн≥ вважати ворогом сучасну –ос≥ю або окремих рос≥¤н, але потр≥бно визнати, що ¤кщо м≥льйони украњнц≥в, ¤к≥ проживають в ”крањн≥, вважають р≥дною мовою мову ≥ншоњ держави, то це б≥да в нац≥ональних масштабах.
–усиф≥кован≥ украњнц≥, ¤к правило, нам не вороги. ¬ороги нам т≥, хто займаЇтьс¤ антиукрањнською пропагандою, нав≥юючи украњнц¤м в≥дразу до украњнськоњ мови, а отже ≥ до всього украњнського. “ак≥ люди насправд≥ не в≥дстоюють права украњнського народу ≥ њх д≥¤льн≥сть викликаЇ велик≥ сумн≥ви щодо того, що вони взагал≥ поважають чи визнають украњнську нац≥ю. ¬они називають нас слов'¤нами, малоросами чи ще ¤кось, але не украњнц¤ми. ÷ьому потр≥бно опиратись ≥ з цим треба боротись. ÷е питанн¤ нац≥ональноњ ≥ суто людськоњ г≥дност≥. ћи, перш за все, украњнц≥, а вже пот≥м слов'¤ни, Ївропейц≥, земл¤ни.

 ожний украњнець, на ¤к≥й би мов≥ в≥н не розмовл¤в, маЇ виступати за поширенн¤ украњнськоњ мови. Ќеможливо бути патр≥отом ”крањни, зневажаючи при цьому мову украњнську. ќб'Їднати нац≥ю можна т≥льки п≥д одн≥Їю мовою, а не п≥д двома чи трьома. ÷е не значить, що хтось повинен силою примушувати когось розмовл¤ти по-украњнськи, але кожний украњнець повинен поважати свою нац≥ю, украњнську мову ≥ свою державу - ”крањну. “≥льки так ми зможемо здобути соб≥ краще майбутнЇ.

Ќа головну стор≥нку