«овн≥шн≥ загрози

Ќещодавно у новинах пов≥домили про те, що економ≥ка  итаю стр≥мко розвиваЇтьс¤ ≥ що за оц≥нками американських експерт≥в за пару дес¤тил≥ть (а може ≥ ран≥ше) китайська економ≥ка буде потужн≥шою нав≥ть за економ≥ку —Ўј.

ћожна було б спок≥йно порад≥ти економ≥чним усп≥хам китайського народу, ¤кби не одне невеличке зауваженн¤ тих самих експерт≥в... ÷≥ сам≥ експерти прогнозують виникненн¤ в≥йни, принаймн≥, в аз≥йському рег≥он≥ ™враз≥њ, внасл≥док росту сил "китайського дракона". ≤ з цими прогнозами важко не погодитис¤, адже не потр≥бно нав≥ть бути великим експертом, щоб зрозум≥ти, що тотал≥тарна держава з п≥вторам≥ль¤рдним населенн¤м, мабуть, неспроста стр≥мко нарощуЇ в≥йськову потужн≥сть.

« ≥ншого боку Ї –ос≥¤, кер≥вництво ¤коњ не приховуЇ своњх ≥мперських амб≥ц≥й. ƒо того ж, влада –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ маЇ в≥дпов≥дну п≥дтримку серед величезноњ частини рос≥йських громад¤н, ¤к≥ теж н≥¤к не можуть подолати своњ ≥мперськ≥ комплекси ≥ тому прагнуть в≥дновити –ос≥йську ≤мпер≥ю. «вичайно, думка тих народ≥в, за рахунок ¤ких вони збираютьс¤ в≥дроджувати свою ≥мпер≥ю, њх не хвилюЇ. ј ще рос≥¤ни теж поступово зм≥цнюють економ≥ку –ос≥њ.

Ќе варто забувати ≥ про традиц≥йно агресивну мусульманську цив≥л≥зац≥ю, представники ¤коњ в т≥й або ≥нш≥й м≥р≥ прагнуть до встановленн¤ всесв≥тнього пануванн¤ ≥сламу та до боротьби з "нев≥рними" (тобто немусульманами). ¬≥домо, що тероризм - це один з поширених засоб≥в боротьби ≥сламських екстрем≥ст≥в за своњ рел≥г≥йн≥ переконанн¤ чи ще за щось або проти когось... ¬≥зьмемо також до уваги велику схильн≥сть мусульман до розмноженн¤, внасл≥док чого загальна сила мусульманського населенн¤ планети зростаЇ.

—Ўј ¤к найсильн≥ша держава св≥ту часто не соромл¤тьс¤ задовольн¤ти своњ потреби шл¤хом в≥йськового вторгненн¤ в ≥нш≥ крањни.

я це все кажу, звичайно, не дл¤ того, щоб покритикувати ¤к≥сь народи або њхн≥х пол≥тик≥в. ѕросто очевидно, що р≥зн≥ цив≥л≥зац≥њ, наддержави набирають сил, кожна у св≥й спос≥б ≥ з≥ своЇю метою. “ут ≥ постаЇ питанн¤: чи здатн≥ украњнц≥ захистити ”крањну в≥д можливоњ зовн≥шньоњ агрес≥њ?

¬≥зьмемо хоча б –ос≥ю дл¤ прикладу, ¤к найб≥льш агресивну по в≥дношенню до ”крањни державу. –ос≥¤ - це крањна з населенн¤м, що приблизно втрич≥ перевищуЇ населенн¤ ”крањни. ѕри цьому ”крањна енергетично та економ≥чно залежна в≥д –‘.  ремль маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ величезний арсенал ¤дерноњ зброњ. ¬решт≥-решт, м≥льйони украњнських громад¤н Ї русоф≥лами, ¤к≥ н≥¤к не дочекаютьс¤ нагоди впасти на кол≥на перед могутн≥м  ремлем ≥ добров≥льно здати йому ”крањну...

”крањна ж, очевидно, маЇ таку економ≥ку, що занепадаЇ. «вичайно, занепадаЇ не лише економ≥ка, а фактично в≥дбуваЇтьс¤ поступовий занепад вс≥Їњ ”крањни ¤к крањни... ≤ це все на фон≥ байдужост≥ чи знев≥ри переважноњ б≥льшост≥ украњнц≥в.

ќтже, можна зробити висновок, що у раз≥ в≥йськового протисто¤нн¤, наприклад, з –ос≥Їю ”крањна опинитьс¤ у дуже скрутному становищ≥. ’оча це ще дуже м'¤ко сказано... —аме тому ¤ закликаю украњнських патр≥от≥в прокинутись, зрозум≥ти мене, що нам потр≥бно об'Їднуватись дл¤ захисту нашоњ крањни, бо б≥льше н≥кому посто¤ти за нењ. ј боротись потр≥бно, перш за все, з≥ злочинц¤ми-високопосадовц¤ми, що грабують нашу крањну. “≥льки позбувшись цих ненажерливих паразит≥в ми зможемо дати ”крањн≥ шанс стати могутньою.

Ќа головну стор≥нку