ѕро запроданц≥в

«даЇтьс¤ в ”крањни справи г≥рше, н≥ж мен≥ здавалос¤ ран≥ше... я думав, що основна маса зрадник≥в нашоњ крањни - це русоф≥ли, ¤к≥ живуть переважно у п≥вденно-сх≥дних рег≥онах крањни, в т.ч. ≥ жертви пророс≥йськоњ нео≥мпер≥ал≥стичноњ пропаганди, але все ви¤вилос¤ дещо складн≥ше. ¬и¤вл¤Їтьс¤, що Ї, принаймн≥, ще одна своЇр≥дна "каста" ворог≥в ”крањни...

Ќа даний момент в св≥т≥ ≥снуЇ, щонайменше, дв≥ ≥мпер≥ал≥стичн≥ держави - –ос≥¤ та —Ўј.  ожна з них в м≥ру своњх можливостей прагне поширити св≥й вплив у св≥т≥, пр¤мо кажучи, п≥дкорити ≥нш≥ народи та њх крањни. ¬ цьому план≥ –‘ та —Ўј розгл¤дають ”крањну, ¤к ласий шматок дл¤ задоволенн¤ своњх потреб.

–ос≥¤, маючи значно менше ресурс≥в, н≥ж —получен≥ Ўтати, маЇ натом≥сть величезну арм≥ю прихильник≥в - представник≥в рос≥йського нац≥онал≥зму серед украњнських громад¤н, ¤к≥ в≥дчувають культурний пот¤г до –‘, а, в≥дтак, завжди њй готов≥ здати ”крањну. ѕрост≥ше кажучи, дл¤ таких людей незалежна ”крањна - це нонсенс, помилка ≥стор≥њ, а, отже, наша Ѕатьк≥вщина дл¤ них, по сут≥, - н≥що. –озпов≥д≥ про  ињвську –усь, ¤ка не маЇ в≥дношенн¤ до –ос≥њ ≥ з'¤вилась задовго до нењ, ¤к правило, не допомагають.

ѕричому зробити з ”крањни придаток –ос≥њ часто хочуть люди, ¤к≥ вважають себе украњнц¤ми, а не рос≥¤нами, ¤к не парадоксально...

јле ¤ке ж було моЇ розчаруванн¤, коли ви¤вилос¤, що у украњнських русоф≥л≥в Ї њхн≥ брати по розуму, але просто з ≥ншою пол¤рн≥стю!

 олись в одн≥й попул¤рн≥й украњнськ≥й ≤нтернет-газет≥ ¤ натрапив на статтю молодого автора, ¤кий дуже б≥дкавс¤ поразц≥ ѕомаранчевоњ революц≥њ, бо в≥н спод≥вавс¤, що вона дасть йому змогу в≥льно гасати по ™вроп≥ та тискати тамтешн≥х д≥вчат. ¬≥н так ≥ тужив, що от, мовл¤в, чого ти ”крањна все л≥зеш п≥д п'¤ного ¬аньку (–ос≥ю, тобто) ≥ не можеш н≥¤к знайти соб≥ багатого кавалера?

ћене ц≥ строки дуже збентежили, а ще б≥льше збентежила реакц≥¤ читач≥в, ¤ких ¤ вважав здеб≥льшого патр≥отами ”крањни. ¬они в один голос так розхвалювали думки згаданого автора, що складалос¤ враженн¤, що дл¤ них ”крањна - це товар ≥ вони прагнуть зв≥льнити њњ в≥д впливу –ос≥њ, лише дл¤ того, щоб продати тому, хто готовий заплатити б≥льше...

« часом, сп≥лкуючись з под≥бними людьми, ¤ почав розум≥ти, що величезна маса нашого народу - це просто продажний люд, ¤кий готовий ≥ Ѕатьк≥вщину продати, ≥ сам продатис¤ - аби достатньо заплатили ≥ животику було добре... ≤ дл¤ мене абсолютно не важливо кому саме вони хочуть продати нашу крањну.  азати ж таким про украњнську нац≥ональну ≥дею, ≥дею потужноњ, процв≥таючоњ та незалежноњ ”крањни - справа марна. « таким же усп≥хом можна це по¤снювати баранам. “од≥ ¤ вже приводжу ≥сторичн≥ факти - б≥й п≥д  рутами, наприклад, коли за ”крањну, за њњ незалежн≥сть, виступили проти ворожоњ арм≥њ лише близько 500-та школ¤р≥в та студент≥в.  ажу, що люди (зокрема д≥ти) свого часу пролили кров за нашу Ѕатьк≥вщину, а ви њњ хочете продати, ¤к товар?! јле ≥ це, ¤к правило, не даЇ н≥¤кого ефекту...

P.S.:  олись дививс¤ один рос≥йський ф≥льм про „ечню. «вичайний пропагандистський ф≥льм зовс≥м нешановного мною режисера, але в ньому був ц≥кавий д≥алог (по пам'¤т≥):
„еченець каже захопленому в полон рос≥¤нину:
- «наЇш, чому рос≥¤ни г≥рше нас воюють?
- ???
- “ому що ми воюЇмо за свою Ѕатьк≥вщину, а ¬ас сюди, ¤к баран≥в на заб≥й пригнали...

ќт мен≥, нещодавно, один натовський запроданець (¤к в≥н сам себе ≥дентиф≥кував!) сказав, що, мовл¤в, ¤кщо кримськ≥ татари захочуть в≥докремити  рим в≥д ”крањни, то хай в≥дд≥л¤ютьс¤ - ≥ до б≥са ц≥л≥сн≥сть ”крањни...

ќтак≥ у нас справи - зрадники Ѕатьк≥вщини серед нас... ƒумаю, що, врешт≥-решт, вони заплат¤ть за тис¤чол≥тню ≥стор≥ю зради нашоњ св¤щенноњ крањни...

P.P.S.: ћен≥ ≥нод≥ закидають, що, мовл¤в, статт≥ не п≥дписан≥. я не думав, що це так вже важливо на даному конкретному етап≥, але ж все ж-таки вир≥шив вз¤ти соб≥ псевдон≥м про вс¤к випадок...

јњд

Ќа головну стор≥нку