ѕро патр≥отизм

ѕј“–≤ќ“»«ћ - це любов до своЇњ крањни.

ƒуже часто з≥ мною в житт≥ трапл¤лась ситуац≥¤, коли у розмовах з украњнц¤ми про патр≥отизм ¤ натикавс¤ на ст≥ну нерозум≥нн¤. “обто люди н≥бито ≥ не розум≥ли, що воно за пон¤тт¤ таке "патр≥отизм" ≥ нав≥що в≥н взагал≥ потр≥бен, а т≥, що розум≥ли, не могли його в≥дчути.

—права у тому, що деф≥цит патр≥отизму чи нав≥ть несприйн¤тт¤ цього почутт¤ - це насл≥дки перебуванн¤ украњнського народу прот¤гом багатьох стол≥ть п≥д окупантами.  омун≥стичн≥й влад≥ –ад¤нського —оюзу, звичайно, було виг≥дно знищити украњнц≥в ¤к окрему нац≥ю, зробивши з нас так званих людей рад¤нських. ¬арто визнати, що вона дос¤гла в цьому немалих усп≥х≥в, а ми ще й дос≥ пожинаЇмо плоди њњ злочинноњ антиукрањнськоњ д≥¤льност≥.

ќтже, б≥льш≥сть украњнц≥в п≥сл¤ розпаду —–—– були просто неготовими полюбити свою крањну - ”крањну, бо багато хто з них в душ≥ так ≥ залишились громад¤нами вже мертвоњ рад¤нськоњ ≥мпер≥њ. ÷е можна було б з легк≥стю виправити, провод¤чи в≥дпов≥дну просв≥тницьку роботу в нац≥ональних масштабах у вже незалежн≥й ”крањн≥. “а, очевидно, що украњнськ≥й влад≥ було не до цього. ’оча зауважте, що влада в незалежн≥й ”крањн≥ складалас¤ з вихованц≥в т≥Їњ ж рад¤нськоњ системи, тому не дивно, що, принаймн≥, у б≥льшост≥ з них не склалос¤ з украњнським патр≥отизмом.

¬≥дсутн≥сть загальноњ нац≥ональноњ ≥дењ, ч≥ткоњ стратег≥њ розвитку крањни, деф≥цит патр≥отизму на початку 90-х рок≥в XX стол≥тт¤ не т≥льки у влад≥, але й в украњнському сусп≥льств≥ призвели до занепаду ”крањни, з ¤ким вона ≥ дос≥ не може справитись.

«нову ж таки часто у св≥домост≥ певноњ частини украњнськоњ нац≥њ ≥снуЇ хибна думка, що патр≥от - це просто крикун, ¤кий Ї патр≥отом т≥льки на словах, а от, мовл¤в, певний шахтар з≥ сх≥дноњ ”крањни ≥ не називаЇ себе патр≥отом, а працею приносить користь крањн≥.
ўо тут скажеш? «розум≥ло, що ¤кщо хтось називаЇ себе патр≥отом, то це ще не значить, що в≥н насправд≥ ним Ї ≥ д≥йсно любить свою крањну. јле виникаЇ лог≥чне питанн¤: невже патр≥отизм може завадити комусь працювати? Ќевже любов до крањни - це те, що може завадити комусь своЇю працею приносити користь ц≥й сам≥й крањн≥? ѕо-моЇму, все навпаки: патр≥отизм - це ≥ Ї чудовий стимул дл¤ того, щоб бути корисним дл¤ своЇњ крањни.

« ≥ншого боку, патр≥отизм чомусь часто протиставл¤Їтьс¤ особистому добробуту громад¤нина, коли мало б бути навпаки: патр≥отична нац≥¤ дбаЇ про добробут своЇњ крањни, тим самим, покращуючи добробут окремих њњ громад¤н.

«адумайтесь, кого легше п≥дкорити, зламати: патр≥отичну нац≥ю, що будь-кому перегризе горл¤нку за свою крањну, чи населенн¤, ¤кому наплювати на свою крањну? ќчевидно, що украњнська нац≥¤, об'Їднана любов'ю до своЇњ крањни - це потужна сила з ¤кою доведетьс¤ будь-кому рахуватись. ≤ навпаки: непатр≥отична нац≥¤ приречена на вимиранн¤ або рабство, а њњ крањна на занепад.

“а, на жаль, справи з патр≥отизмом в украњнському сусп≥льств≥ наст≥льки поган≥, що, наприклад, величезна частина украњнського народу готова продати свою Ѕатьк≥вщину –ос≥њ за дешевий рос≥йський газ. «розум≥ло, що так≥ громад¤ни - це зб≥говисько раб≥в. „и дивно, що за таких умов ”крањна страждаЇ?

“ому розвиток украњнського патр≥отизму в нац≥ональних масштабах - це Їдиний шл¤х вр¤туванн¤ ”крањни ≥ њњ нац≥њ. «вичайно, одн≥Їњ лише любов≥ до ”крањни недостатньо, але ц¤ любов - це основа процв≥танн¤ дл¤ нашоњ Ѕатьк≥вщини, без ¤коњ все ≥нше втрачаЇ сенс.

Ќа головну стор≥нку